Перейти до основного вмісту

Суїні серед солов'їв

«Суїні серед солов’їв» аналіз Одним із ліричних героїв збірки «Вірші» (1920) є горила Суїні. Томас Еліот запропонував замінити визначення сучасної людини з Homo sapiens на «Суїні, який випростався».
Тема:визначення сучасної розумної людини з Homo sapiens на Суїні, який випростався
Ідея:У цьому вірші звучить традиційна для творчості Т.-С.Еліота тема втрати людством духовних орієнтирів. Головним руйнівником духовності поет вважає людську пасивність, відчуженість, зануреність у матеріальне життя та біологічні інстинкти.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Поема Т.С. Еліота «Спустошена земля» «Спустошена земля» – ключовий твір західноєвропейської поезії ХХ ст.: тема, основні мотиви, структура. Поема "Безплідна земля" складна за формою і потребувала розшифрування і тлумачення. Фрагментарність і хаотичність форми передали хаотичність досвіду звичайної людини. Цій же меті слугували вкраплення в англійський текст фраз різними мовами (німецька, французька, санскрит та ін.), які ускладнили логічні зв´язки у тексті та підтексті поеми. Художня своєрідність поеми - насамперед у множинності значень кожного образу, кожного слова. Сюжет розгортався принаймні у двох площинах: сцени сучасного наклався на видіння минулого, і це утворило ілюзію нерухомості часу. Жіночі образи Т. Еліота становлять Дидона, Клеопатра, Єва, Гертруда, Офелія тощо. буд. Всі ці жінки так чи інакше були соблазнены, віддані, піддані насильству й у остаточному підсумку зазнали повного катастрофа своїх надій, загинули чи духовно, чи фізично. Колективний портрет створю...
«ПОРОЖНІ ЛЮДИ» АНАЛІЗ  Рік написання —  1925 р.  Поема є своєрідним продовженням «Спустошеної землі», частково ввібравши в себе її недруковані фрагменти. У поемі передано відчай сучасної людини, яка розуміє, що цивілізація не має нічого спільного з істинною культурою, що світ, який утратив моральні орієнтири, саморуйнується. Тема: х аос сучасного життя, вульгарність цивілізації, занепад культури, девальвація людських почуттів і крах гуманістичної філософії Ідея: с віт спустошених людей не має жодного шансу на виживання, бо він розпався зсередини, а не від зовнішнього вибуху. Розбиті образи, спустошені пейзажі — це символи хаосу сучасного життя, безпорадного перед новими катастрофами. Твір складається з п’яти частин і починається двома епіграфами, що в стислому вигляді доносять до читача основну думку твору.